[Вступление]:
]:
x2
[Приспів]:
А вона тихо під цю пісню плакала,
Сльози з очей на пальто її капали.
Наче мантру говорила собі:
Серце, серце, не боли, не боли!
А вона тихо під цю пісню плакала,
Сльози з очей на пальто її капали.
Наче мантру говорила собі:
Серце, серце, не боли, не боли!
[Куплет 1]:
Ти на метро, але потяг рушив, чекати пізно,
В ейрподсах так тихо-тихо лунає пісня.
Десь позаду там ескалатор і вихід в місто, і тобі тісно, хоч станція пуста.
Сховаєм дні самотні у капюшоні ми,
Йдуть вагони до Оболоні, а далі - хто куди!
Дві долоні, одна у одній - тримай чи відпусти,
Біль місцевий і на кінцеву вагон піде пустий.
[Приспів]:
А вона тихо під цю пісню плакала,
Сльози з очей на пальто її капали.
Наче мантру говорила собі:
Серце, серце, не боли, не боли!
А вона тихо під цю пісню плакала,
Сльози з очей на пальто її капали.
Наче мантру говорила собі:
Серце, серце, не боли, не боли!
[Куплет 2]:
Я кожну ніч просила в неба, щоб гріло,
Щоб ти поряд і не боліло, щоб любив мене,
Хто час поверне тепер?
Так замало світла,
Спогади по колу,
Без його обіймів,
Я наче без дому..
Знаєш, знаєш, знаєш, я не раз,
Малювала подумки наш дім, наш перший вальс.
Серце не вблагаєш, згаєш, згаєш тільки час,
Я кохатиму тебе, допоки сонце тут не згасне!
[Приспів]:
А вона тихо під цю пісню плакала,
Сльози з очей на пальто її капали.
Наче мантру говорила собі:
Серце, серце, не боли, не боли!
А вона тихо під цю пісню плакала,
Сльози з очей на пальто її капали.
Наче мантру говорила собі:
Серце, серце, не боли, не боли!