Вступление:
Десь розриваються снаряди
І замість сліз - прощальний зал,
Хтось проводжає друга-брата,
Хтось на колінах зустріча
Іду, блукаю я по місту
В яскравім мареві ночей,
Мов батарейка розряджаюсь,
Серед опущених очей...
Він не розкаже як під серцем
Тримає фото дітвори,
Про те, як третій місяць воду
Він п'є з іржавої труби
Про те, як холодно в окопі,
Про як хочеться тепла,
А ми жаліємось на долю,
Давно прокинутись пора!
Припев:
Прокидайся! Прокидайся!
В країні війна...
Прокидайся! Прокида-а-айся!
І де знайти ту крихту правди,
Кому ж потрібна ця війна?
Комусь виблискують смарагди,
А хтось себе віддав до дна
Ми милосердю не навчились,
Можливо вже прийшла пора,
Невже для того, щоб любити
Потрібна нам була війна?
Немов реальність паралельна,
А в тій реальності біда,
Ми не змогли її спинити,
Вона нам болю завдала
Затихли струни на гітарі,
Я бачу блиск живих очей,
Допоки сяють щирі очі -
Майбутнє буде у людей!
Припев:
Прокидайся! Прокидайся!
В країні війна...
Прокидайся! Прокида-а-айся-а-а-а!
Проигрыш:
Прокидайся!