[Вступление]:
]:
Забудь..
Забудь..
[Куплет 1]:
Ти - кам'яна земля, навколо дикі квіти,
Знову мертва петля, хоч і не встиг злетіти.
Вкотре відлік з нуля, від нетрів до еліти,
Лід догорає до тла, холод так любить боліти..
Забрала в поета усі слова,
С*ка виїла нутро, скажи, де тоді голова?
Знову впав, потопив на дно, хоч сам собі понаобіцяв,
Не ставати на граблі, та доля місцями міняє нас!
І мене минає твій біль, ніби викидає в підпілля,
Доки догорає фітіль, як в фільмах вільно-повільно.
Ніби новина, ніби ні, ніби ми на глибині,
Важко здатись, та, щоб вижити, повинні!
[Приспів]:
Забудь..
Немає більше днів, де кохав тебе.
Забудь!..
Після осені весна не прийде.
Забудь мене, Забудь усе!
Забудь - кажу, - ця весна не прийде.
Забудь..
[Куплет 2]:
Я дивуюсь скільки було непотрібних слів,
Пуста трата сил, я не цього хотів!
Я втомився рахувати кількість зайвих миль,
Із годинника пісок, вітер скло розбив.
Я йду нізвідки в нікуди, піді мною тони води, вони змили мої сліди..
Кожна наступна книга тримає ту древню суть,
А душать не перлини на шиї, а перли ртуті..
[Приспів]:
Забудь..
Немає більше днів, де кохав тебе.
Забудь!..
Після осені весна не прийде.
Забудь мене, Забудь усе!
Забудь - кажу, - ця весна не прийде.
Забудь..
Забудь..
Немає більше днів, де кохав тебе.
Забудь!..
Після осені весна не прийде.
Забудь мене, Забудь усе!
Забудь - кажу, - ця весна не прийде.
Забудь..
[Кода]:
Я загубив все те, що я мав, і, що так любив,
Не залишив тобі ані прози, ані віршів..
Я не відповів на всі запитання і полетів,
N.C.
До тих берегів, де все ще живе щирість почуттів..