Йду по воді

[Вступление]:]:

[Куплет 1]:

Заберіть від колонок дітей,

Зараз буде не дитяча казка.

Це далеко не львівський Пітер Пен,

І не «маленький принц» із Дамаску.

Тут продає тебе друг і брат,

Тут ти сам собі цар і кат.

Від дирки в балєтках до золотих карт,

І від передозів до білих палат.

Коли вже не рахуєш втрати,

Від гарему і до целібату,

Ти диктатор і клоун але як?

Все життя, помістилось в рюкзак.

Де самотність навіть на центрі сцени,

Автобіо тегне на бестселер.

І серед богеми твій текст підземний,

Кожен подих здається нікчемним.

Люди не ті, і толку нема, губити себе..

Молитви пусті, бо не плаче стіна,

Я питав у небес..

[Приспів]:

Я як тоді,

Йду по воді.

Нема слідів,

І в нікуди дорога.

Та на землі,

Все в попелі.

Де були ми,

Більше нема нічого.

Більше нема нічого..

[Куплет 2]:

Найтемніша ніч перед останній сном,

Досі не знаю, де був той перелом.

Коли тіло стало моє попелом,

І закрило душу засувним замком.

Хтось затягує знову в рутину,

Закликає вступити у клани.

Хтось виділяє нам вільні хвилини,

Хтось Ламає для нас свої плани.

Я навчився не бачити грань і просто життя доживати з часом,

Ставиш кілька не зручних питань? будь готовий почути ту відповідь ХАСа!

Мене вже не лякають невдачі,

Начхати яка в кого тачка.

Нічо страшного, якшо з тебе сміються!

[N.C.]

Гірше: "Над тобою вже плачуть."