Я піду до річеньки стрічати зірочки,
Зазирать як падають, ловити їх жменями.
Наберу у пазуху оцих бризок-вогників,
Затанцюю радісний, зрадію до смерті.
Поженусь за райдугой, злечу по-під хмарами,
Передам по радіо: «Прощай, рідна Батьківщино».
Припев:
Весна, весна, весна, весна, прийде,
Весна, весна, весна, весна, вгамує.
Весна, весна, весна, весна, прийде,
Весна, весна, весна, весна.
Я біду не вижену, сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся, заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів, спитаю у горя:
«Чи мене не викине упасти у море?»
Забіжу до Зіночки, хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно, поділюся жалощами.
Припев
Всесвіту пронизливий, відкрий правди трішечки:
«Чи мене не вистачить загинути по весні?»
Припев:
Весна, весна, весна, весна - на дворі красна.
Весна, весна, весна, весна - гуй.
Весна, весна, весна, весна - на дворі красна.
Весна, весна, весна, весна.