Дитинство - це зірка. І я заздрю дітям.
Це - ягідне поле, польові квіти.
Сурові догани, заборони літніх
Не можна робити. В них є ми самі.
Припев:
Питаю: «Де ти, сину?»
Питаю: «Де ти, сину?»
Питаю: «Де ти, сину,
Ластівка моя?»
Колись зорі всплинуть, та вже нас не буде.
Та житимуть надії наші на Землі.
Тоді, може, вчені та дізнають у генах
Про те, що ми мали зараз у душі.
Припев:
Питаю: «Де ти, сину?»
Питаю: «Де ти, сину?»
Питаю: «Де ти, сину,
Зіронька моя?»
Так, уночі, коли не сплю,
Сиджу, курю, все думаю.
Каби не ти, де був би я?
Де сину мiй, душа моя?
Припев:
Питаю: «Де ти, сину?»
Питаю: «Де ти, сину?»
Питаю: «Де ти, сину,
Ягідка моя?»