Бой: ударами вниз
[Куплет 1]:
Невже такі безжальні небеса?
Невже зовсім вони не відчувають болю людського?
Мій поводир, сумна моя зоря, я перший звір,
Який ступив на твоє світло й вірив, не роздумував.
Приспiв:
Мій білий день, мій ніжний іній на губах,
На чорних пелюстках, на ворона крилах,
Пухкий, ти танув, як вода.
І я розпалася на тисячі зірок.
Собою освітила кожен закуток Земного тіла.
[Куплет 2]:
Сказав: якщо я не належала тобі,
Для чого ж я приходила у сни?
Не знаю. Хто знає, може то була не я.
А от послухай: завдяки йому
Я полюбила свою музику сумну.
Мене він за один раз.
Приспiв:
Мій білий день, мій ніжний іній на губах,
На чорних пелюстках, на ворона крилах,
Пухкий, ти танув, як вода.
І я розпалася на тисячі зірок.
Собою освітила кожен закуток Земного тіла я.