Он вони, знов спускаються
До мене вниз,
А ти не бачиш їх,
/
І то так прикро.
Он вони до мене граються
Та звуть у ліс...
І я втечу туди,
Ти мене викрив.
Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - може, поможи?
Поможи?
Приспів:
Годі говорити про того,
Кого нема!
Годі говорити про того,
Кого нема!
Годі говорити про того,
Кого нема!
Того, кого нема!
Більше нема!
Прощавай, бо я іду до них,
Вони ж як я, не знають холоду,
Не знають міри.
Не читай сумних без мене книг.
Журба моя, то зветься голодом,
Потреба віри.
Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - може, поможи?
Поможи?
Приспів.