Вступ:
Я думав ми шукаємо світи
Я думав ми будуємо мости
За рогом десь кімната потайна
Насправді ми – тупцюємо на склі
Насправді ми – проліски в золі
Іще одне есе від Жадана
Через десять тисяч строк
Поцілунків й помилок
Ми ані краплі не змінимось
Серед років і зірок
Перехрестів і думок
Ми неодмінно зустрінемось
Це все театр під назвою «життя»
Найважливіше, в принципі – сміття
Сюжетних ліній поворотів небагато
Настане мить – ми змінюємо роль
Хто був жебрак, зараз він король
І режисер рішуче каже «стоп-знято»
О-о-о, знай напевно
Тільки музика скрізь лунає
Outro: