Вступление
Я чекав тебе наче дива,
Наче спраглий води.
Менi мавкою ти наснилась,
Де згубила слiди.
Ти як едельвейс бiлоснiжний,
Що дивує весь свiт.
Промiнь сонця i тиха нiжнiсть,
Тихий радостi цвiт.
Пр:
О знов приснись,
Марiя, Марiя, Марiя.
З легенд колись
Образ твiй я нiжний вимрiяв.
Марiя...
А пiсень твоїх нiжнi чари,
Ти мов пiсня сама,
Зорепадом летиш у хмари
I згасаєш сама.
Я чекав тебе наче дива,
Наче спраглий води.
Менi мавкою ти приснилась,
Де згубила слiди.
Приспів