1 куплет:
Любив Ісус людей понад усе,
Він був для них і залишився Другом,
Не раз до їхніх приходив осель,
Щоб зняти біль, комусь, а чи недугу.
2 куплет:
Та й люд ішов до Нього звідусіль
Почути правди, мудрості у слові,
Він не жалів ні часу, ані сил,
Живим струмком текла Його розмова.
3 куплет:
Вона й тече, бо теє джерело
Не може час замулити чи стерти,
Хто з нього п’є, схиляючи чоло,
Стає, як Він, воістину безсмертний.
| | | | |
| | | | |
4 куплет:
Любив Ісус людей понад усе,
Він був для них і залишився Другом,
Не раз до їхніх приходив осель,
Щоб зняти біль, печаль, а чи недугу