[Вступление]: | | | х2
| | | х2
[Куплет]:
Вільним небокраєм
Буйний Вітер мандрував,
Як вернув до Чортомлику,
Сивий Дуб його спитав:
"Чи то й справді перевівся
Любий мій минулий цвіт,
І онуків більш немає,
І не являться на світ?
Що ж, лети аж із листям моїм,
Зазирни в наддніпрянські оселі,
І повідай мої слова
Невеселі...
Полети, хоч із гіллям моїм
До Десни, до Дністра і до Бугу,
В горах та у лісах розвій
Мою тугу..."
[Проигрыш]: | |
| | |
[Куплет]:
"Не сумуйте, Діду,
- Буйний враз відповідав,
Ще живі онуки Вашi,
Я ж до кожного літав!
На Чумацькім, Слава Богу,
зорі яснії зійшли,
Всі зібралися в дорогу,
Лиш моліться, щоб дійшли...
Спи, Старий, хоч на мить спочинь,
Тобі ж гостей по ночі стрічати,
Коней їхніх в Чортомлику
Напувати...
Спи Дідусь, листя бережи,
ти є цвітом Славетного роду,
Не журись, завтра і тобі
До Походу!
[Кода]: | |
| | | х2