Як та й на рідній стороні
Онуки Сонця і Землі
Весняний галас здійняли
Понад краєм…
Їм усміхаються в гаях,
У несходимих у ярах
І навіть Чорний Битий Шлях
Їх привітає.
А від моря до моря
Шлях освічують зорі
Славні дідові очі
В неозорім небі!
Слався, Мати Русь! (8)
Хотіли нас приспати знов,
З гарячих вен точити кров
І вкарбувати, що любов –
Той біль пекучий.
Нехай тече жива вода,
Хай вмиє кожного весна,
Хай переповнює вона
Наші душі.
А в квітучому полі
Я шукатиму долю
Світлі очі дівочі,
Наче Сварга чиста!
Слався, Мати Русь! (8)