Знаю тебе, знають про нас.
Ми перев'язані стрічкою.
Ловиш людей, злови мене хоч раз.
Бо ж я прикинуся річкою.
У твоїх руках - час біжить, як вода,
Розмиває мої береги.
У твоїх очах - світ, то моя біда,
Я сама прилетіла сюди.
Ріками, росами, дрібними сльозами
Опаду, опаду.
Мало тебе, малюю на собі
Твої заплутані лінії.
Просто дивись і знай, що у душі
Світ мій здригнувся від повені.
У твоїх руках - час біжить, як вода,
Розмиває мої береги.
У твоїх очах - світ, то моя біда,
Я сама прилетіла сюди.
Ріками, росами, дрібними сльозами
Опаду, опаду.
Я тобі дякую, стрілися просто ми
На біду, на біду...
Як велика Антарктида,
я за мить розтанула.
Ти вже маєш інші крила.
Я ж тебе ніколи би не зрадила.
Я ж тебе ніколи би...