З жовто-блакитного лона
сходять славнії діти.
Із німого полону
вони виходять у світ, щоби жити.
Жити - творити - хотіти!
І ось вже колоситься жито.
Слово встигне доспіти.
Проросте моя рілля.
Рідна Земля.
Мої ліси, мої поля.
Рідня Земля.
Тут моє коріння
і моє гілля.
Мої ріки, мої моря
Рідня Земля.
Люблю її я.
перегра
— — - -
Отруєна вітром історії
вона знову повниться силами
Я на своїй території!
Друга - хлібом, а ворога - вилами!
Щоб знали, що ми - не минувшина
і не примарне майбутнє здаля.
Ми зараз і тут, ми були, є і будем.
Правдою пахне чорна рілля.
Рідна Земля!
Мої ліси, мої поля.
Рідня Земля.
Тут моє коріння
і моє гілля.
Мої ріки, мої моря.
Це моя Земля!
Люблю її я.