Вступление:
Часом буває щось тягне, мов магнітом,
Туди, де навіть місяць ніколи не світить…
Тільки ти знаєш ту п’яту сторону світу,
Де ми з тобою були, а потім розтанули…
Куплет:
Жаль холодом,
Не кришталь за столом дзвенить, тремтить…
Чуєш нутром, як печаль у мені мовчить,
Трохи пекло, як ділили на двох усе тепло,
Ніжно цілуй, не зруйнуй моє доміно…
Приспів:
І від твого форте було мені п’яно…
Я гарячим воском для тебе стала…
Та любов, як пісня, завтра буде пізно…
Холодно чи тепло, ми з тобою різні…
Куплет:
Від твоїх слів
Виростають на вікні крижані квіти —
Якби мені та самій не зледеніти…
Що з тобою зимно — мені вже все одно,
Тільки не ламай, не зруйнуй моє доміно…
Приспів:
І від твого форте було мені п’яно…
Я гарячим воском для тебе стала…
Та любов, як пісня, завтра буде пізно…
Холодно чи тепло, ми з тобою різні…
Програш:
Приспів:
І від твого форте було мені п’яно…
Я гарячим воском для тебе стала…
Та любов, як пісня, завтра буде пізно…
Холодно чи тепло, ми з тобою різні…
A#Холодно чи тепло, Gmми з тобою різні…