Вступление
Мовчи, мовчи не треба слів старих одноманітних
Злякаеш перший срібний спів бажань моіх розквітлих
Підстав лице своє вітрам на любощі розкущі
Поглянь на небо зорі там весною прихорощі
Мовчи не треба слів старих одноманітних
Мовчи кажу тобі все так давно помітно
Мовчи не треба слів старих одноманітних
Мовчи кажу тобі все й так давно помітно
Не треба слів душа звучить і просить ласки знову
Не треба мила говорить в весняну ніч чудову
Мовчи не треба слів старих одноманітних
Мовчи кажу тобі все так давно помітно
Мовчи не треба слів старих одноманітних
Мовчи прошу тебе все так давно помітно
Мовчи…
Мовчи…
Мовчи… все й так давно помітно