Ще осінь зовсім молода
Не встигла перейти полями,
Мінлива зрадила вода –
Тебе не стало поміж нами…
Освячений Всевишнім шлях,
Мов небо сонечком на сході.
Живе душа твоя в піснях
В полотнах зітканих мелодій.
Співаєш з ангелами десь,
Обнятий їхніми крилами.
Втішає голос від небес:
«Ми всі живі — не плачте, мамо…»