Intro: }x3
Дальня путь лежить
через Хмари і небес блакить,
Там в чужім краю
не знайде Вона любов свою
бо вбиває золото красу.
Приспів:
Вона була подiбна до сонця
Принцеса луків.
Вона одна володарка лісу –
Тварин и птахів.
Зростаючи в некошених Травах
Серед лілей.
Вона була променем світла
Серед людей
Тільки не знайшла все,
До чого прагнула душа.
Золото й парча залишили
Обпік на плечах,
І отруту смерті на устах.
Приспів: x2
Вона була неначе дитина –
Принцеса луків.
Вона одна володарка лісу –
Тварин і птахів.
Зростаючи в некошених травах
Серед лілей.
Вона була дитиною світла
І світлом людей.
Але ніхто не в силах
Згасити сонце в безодні зла,
Ніхто не в силах спинити розталь,
Вір, я жива...
Па-па-па...
Побачиш там до небокраю -
Зелень луків.
Побачиш сам володарку лісу -
Тварин і птахів.
Я там живу де сонце розквітло -
Серед лілей.
Назвеш мене принцесою світла
І світлом людей.
Знову я прийду до тебе,
Я з'явлюсь у світлу мить,
Тільки треба справді вірити...
Я тобі в частинку неба
Назбираю всю блакить,
Тільки треба справді вірити...
А коли зберуться хмари над землею,
Не забудь, через сонячні луки
В казку путь.