[Вступление]:]:
[Приспів]:
І нехай,
Нехай б’є по моїх щоках.
Той теплий дощ не знає сам,
Що замаскує біль,
Змиває сльози..
Прощавай,
Далекий і не рідний край.
Б’є по моїх щоках нехай,
Цей теплий дощ і я,
Я знову вдома..
І нехай,
Нехай б’є по моїх щоках.
Той теплий дощ не знає сам,
Що замаскує біль,
Змиває сльози..
Прощавай,
Далекий і не рідний край.
Б’є по моїх щоках нехай,
Цей теплий дощ і я,
Я знову вдома..
[Куплет 1]:
Мені не страшний навіть біль,
Він мій молодший побратим.
Рідним ти став, ти став своїм, я вже давно з тобою..
Мені не страшна навіть смерть,
Страшно прожити все дарма.
Зустріч прискорить бій сердець,
[N.C.]
Кров запульсує в скронях..
[Приспів]:
І нехай,
Нехай б’є по моїх щоках.
Той теплий дощ не знає сам,
Що замаскує біль,
Змиває сльози..
Прощавай,
Далекий і не рідний край.
Б’є по моїх щоках нехай,
Цей теплий дощ і я,
Я знову вдома..
[Куплет 2]:
На дощі мов розчавлені квіти хтось радіє, бо ще може радіти,
Ехххх встигнути пожити б стали рідними чужії діти.
Із якого ці люди металу самовідданості лютого сплаву,
Найчорнішої траси цей слалом, нікого не зламало.
Тільки так трохи зігнули нам спини, дикі танці на полі тканини,
Розірвуться і від крові блакитне перетвориться в чорне.
З-за диму не видно! Хто там наш, чи не наш? Кожен день мені сниться.
Що повернусь туди,
[N.C.]
Бо в лікарні в’язниця.
[Приспів]:
І нехай,
Нехай б’є по моїх щоках.
Той теплий дощ не знає сам,
Що замаскує біль,
[N.C.]
Змиває сльози..
Прощавай,
Далекий і не рідний край.
Б’є по моїх щоках нехай,
Цей теплий дощ і я,
Я знову вдома..
[Кода]: