Вступление
Цю пісню приніс нам старий вітруган,
В одному з далеких морів,
Її наспівав молодий капітан,
В одному з далеких портів.
Співали її в морі і на землі
І час свій сповільнював біг
І той хто хоч раз міг почути її,
Забути ніколи не зміг
Коли корабель відправлявся в моря
Вітрила напнувши свої
Матросам здавалось що навіть земля
тихенько співала її
У морі їм шторм всі вітрила порвав
Нептун забирав моряків
Та навіть коли корабель потопав
Матроси співали її
Давно вже нема капітана. То й що?
Десь спить він в обіймах морів
Та іноді людям здавалося що