Вступление
Intro: | |
|
Коли до губ твоїx лишається півподиху,
Коли до губ твоїx лишається півкроку –
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах y тебе синьо і широко.
Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою тишу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію забуваю.
А чорний птах повік твоїx здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху y горлі застряває.
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах y тебе синьо і широко,
Але до губ твоїx лишається півподиху,
До губ твоїx лишається півкроку