Вступление
Коли до губ твоїх лишається пів подиху
Коли до губ твоїх лишається пів кроку
Зіниці твої виткані із подиву
В очах у тебе синьо і широко
Щось шепчеш зачаровано і тихо ти
Той шепіт мою тишу синьокрає
І забуваю я що вмію дихати
І що ходити вмію забуваю
А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає
Неступленим пів кроку залишається
Пів подиху у горлі застряває
Зіниці твої виткані із подиву
В очах у тебе синьо і широко
Але до губ твоїх лишається півподиху
До губ твоїх лишається пів кроку
Але до губ твоїх лишається півподиху
До губ твоїх лишається пів кроку