Вступление
Перші дні і перші ночі
Діти не хочуть спати зовсім
І ти втомлена в три часа ночі
Знову кажеш спатки ходім
В очі дивишся, немов ті діти
Згадуєш всі свої невдачі
Знаєш, вожата, треба терпіти
Зміна пройде, тоді і поплачем
Приспів:
Ні нема шляху назад-
Я вожатий, ти вожатий,
Біля вогню вночі
Розкажи, не мовчи
Вір, друг, ти – вожатий
За тобою йдуть малята
Біля вогню вночі не мовчи…
Ранок холодний, дощик і вітер
Голосом хриплим скажеш, « Підйом»
І проклинаючи все на світі,
Крикнеш, «Загін на зарядку бігом!»
Хтось знову почне хворіти
В когось пропали його заначки
Знаєш, вожата, треба терпіти
Зміна пройде, тоді і поплачем
Приспів:
Ні нема шляху назад-
Я вожатий, ти вожатий,
Біля вогню вночі
Розкажи, не мовчи
Вір, друг, ти – вожатий
За тобою йдуть малята
Біля вогню вночі не мовчи…
Слово за діло, дні пролетіли
День розлуки – значить пора
Час прощання і час розуміти,
Місто, автобус – і всі по домах
Не встигаєш за піснею ти,
Жаль, але зміну вернути не можна –
Знаєш, вожатий, тепер не терпи
Плач, того що зараз це можна.
Приспів:
Ні нема шляху назад-
Я вожатий, ти вожатий,
Біля вогню вночі
Розкажи, не мовчи
Вір, друг, ти – вожатий
За тобою йдуть малята
Біля вогню вночі не мовчи…
Не мовчи…
Не мовчи…