Звили давно гнізда лелеки,
І близькі мої стали далекими,
Вклеєні фото напам'ять, наступний альбом.
Хлібом одним ситі й напоєні,
Часом болять рани загоєні,
А кому мало, як завжди, сидять за столом.
Припев:
Дайте нам бути такими, якими ми є!
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак!
Дайте нам бути такими, якими ми є!
Тому, хто чує, давно вже все ясно і так!
Зайві слова кимось та й сказані,
Вільні думки недопоказані,
Пальці стискають метал, а мовчить мікрофон.
Тайни давно стали відомими,
Друзі чомусь стали знайомими,
Всі хочуть встигнути сісти в останній вагон.
Припев