Я бачу навколо камiння i квiти,
Мiста i вокзали, i сонце i снiг.
Я буду чекати, я буду хотiти
I бачити знову, i знову до них.
Я їду додому,
До тебе додому,
Де очi знайомi
I завжди новi!
Я iду додому,
До тебе додому,
Якi ж вони довгi
Тi ночi і днi!
А, знаєш, буває, коли я не можу
Піднятися далі в полоні оков,
Але відчуваю, невидима сила
Мене підіймає знову і знов!
Я їду додому,
До тебе додому,
Де очi знайомi
I завжди новi!
Я iду додому,
До тебе додому,
Якi ж вони довгi
Тi ночi і днi!