Вступление: | } ×2
|
Поверталися додому,
Як надовго, невідомо,
Ще залишилась не взята висота.
Поверталися додому,
Розійшлися по одному,
А тебе не відпускає пустота.
Приспів:
Вона рве твої думки,
Бо на відстані руки.
Тремтять сльози і бетон,
Цвітуть квіти мінних зон.
Дихає війна…
Мамо, це не сон!
Проигрыш: |
| } ×2
Не кажи мені «я знаю»,
Мамо, ти не уявляєш,
Як удав не відпускає пустота.
Поки спокою не має,
Кожен метр твого краю,
І не взята кожна твоя висота.
Приспів:
Вона рве твої думки,
Бо на відстані руки.
Тремтять сльози і бетон,
Цвітуть квіти мінних зон.
Дихає війна…
Мамо, це не сон.
Проигрыш: | |
| |
| |
|
По дорозі до вокзалу
Тебе дівчина чекала,
І в обіймах рятувала сірий день.
Як надовго, невідомо,
Чи повернешся додому,
Чи залишишся у пам'яті лишень.
Приспів:
Вона рве твої думки,
Вона – пам'ять навпаки.
Вона – сльози і бетон,
Вона – квіти мінних зон.
Дихає війна…
Ні, мамо, це не сон.