Хтось та й вродиться з нас нещасливий,
Я не знаю, яким був мій рід,
Пресвята Богородице Діво,
Вирушаєм сьогодні в похід.
Затріпочуть хоруговки крилами,
Запорізький лунатиме марш,
Незаручені ми із милими,
Цілий полк неодружених нас.
Помолюся, і в путь, так як водиться,
Треба йти до чужих вже сторон,
Борони ти мене, Богородице,
Щоби я не потрапив в полон.
А якщо ненароком загину,
Поховають мене серед дня,
Понесуть на руках побратими,
Поведуть вороного коня.
Товариші ударять з мушкетів,
Загримить полковий тулумбас,
Дух мій з тіла тоді вже одлетить
Аж на Cіч в Україну до вас.