Вступление
Взяв би я бандуру
Та й заграв, що знав.
|
Через ту бандуру | (2)
|
Бандуристом став. |
А все через очі,
Коли б я їх мав,
За ті карі очі |
Душу б я віддав | (2)
Марусенько, люба,
Пожалій мене,
Візьми моє серце, |
Дай мені своє. | (2)
Маруся не чує,
Серця не дає,
З іншими жартує — |
Жалю завдає. | (2)
Де крим за горами,
Де сонечо сяє,
Там моя голубка |
З жалю завмирає. | (2)