[Вступление]:]:
x2
[Приспів]:
Все мине! Все забуду
Але я вже такою не буду
Все мине! Все забуду!
Але я вже такою не буду!
Самотня сидить біля заплаканого вікна,
Самотня біжить, а хто чекав на такий фінал.
Та відтепер і назавжди навколо неї глуха стіна,
Самотня біжить, а хто чекав на такий фінал.
[Куплет 1]:
Доля підкидає нам щастя,
Доля підкидає нам біль.
Та ми розуміємо з часом,
Як би не страшно - всі карти на стіл.
Змитими дорогами іде, там де навіть поле не цвіте,
Шукає його погляд між людей серед тисячі очей.
Та його нема ніде!
Вона хотіла бути сильною здавалося б і все,
Не ховатися за спинами сміятися в лице.
Змінити цю стежину на відстані й шосе,
Де просту людину на швидкості несе.
Хотіла бути з тим, з ким тепло перед сном,
Але знов той холод, хоча спека за вікном.
Та любов не втопиш ти нектаром, чи вином,
Він дарував їй спокій своїм голосом.
[Приспів]:
Все мине! Все забуду
Але я вже такою не буду
Все мине! Все забуду!
Але я вже такою не буду!
Самотня сидить біля заплаканого вікна,
Самотня біжить, а хто чекав на такий фінал.
Та відтепер і назавжди навколо неї глуха стіна,
Самотня біжить, а хто чекав на такий фінал.
[Куплет 2]:
Вона подивилась в небо дощ умив її лице,
Їй нічого вже не треба він пішов і зникло все.
Де він є? Де він є? Їй ніхто не скаже!
Де він є? Де він є? Він пішов назавжди..
Їй так боляче одній, хоч і людно в пустелі,
Те, що було їхнім домом, тепер стіни і стеля!
Це не проходить безслідно, як не старайся забути,
Бо коли шумно навколо, тільки його хоче чути.
От би хто сказав, коли закінчаться болі,
Вона поклялась не кохати нікого й ніколи.
Боляче і досі! Знову холодна постіль,
[N.C.]
Перед очима його постать.
[Соло]: x2
[Кода]:
Самотня сидить біля заплаканого вікна,
Самотня біжить, а хто чекав на такий фінал.
Та відтепер і назавжди навколо неї глуха стіна,
Самотня біжить, а хто чекав на такий фінал.