Ти дивишся ранкові новини
Про те, як меншою стала країна,
Про те, як вгору підіймаються ціни,
І зникає усе, що знав і любив.
Так хочеться заплющити очі,
Або напитись чогось донесхочу,
Щоб прокинутись вже після ночі
І знати, що це всього лиш сон.
<приспів (х2):>
На шматки розривають наш новий день,
А ми очі ховаєм, співаєм пісень.
На шматки розривають тебе і мене
G#.
Де ми будемо завтра?..
<2>
А зранку знову порожні розмови
Про компроміс і якусь другу мову.
Про те як важко живуть депутати,
Хоч знають усі, що на нас їм плювати.
І знову вгору піднімаються ціни,
І знову меншою стала країна,
А ми як завжди розводим руками.
Хто скаже, що буде з нею, що буде з нами?
<приспів.>
Ти дивишся ранкові новини
Про те, як меншою стала країна,
Про те, як вгору підіймаються ціни,
І зникає усе, що знав і любив.
Так хочеться заплющити очі,
Або напитись чогось донесхочу,
Щоб прокинутись вже після ночі
І знати, що це всього лиш сон.
На шматки розривають...
На шматки розривають...
На шматки!..
Розривають наш новий день,
А ми очі ховаєм...
На шматки розривають тебе і мене
Де ми будемо завтра?.