[Вступление]:]:
[Приспів]:
По-перше, я в тебе по вуха востаннє,
По-друге, і першого мені достатньо.
Ти – квітка, що у небо із землі проростає,
Жоден не дотягнувся, а я зміг дістати.
[Куплет 1]:
Поки на дворі віхола і град,
Тебе я у душі сховав.
Щоб не змогли потрапити в наш храм,
Сумління та чужі слова.
І хто хотів поцілить в спину нам,
Не зміг, бо всі ножі зламав..
Де віра є і де любов жива,
Не витримає жоден сплав.
[Приспів]:
По-перше, я в тебе по вуха востаннє,
По-друге, і першого мені достатньо.
Ти їхав до серця зламаними мостами,
Жоден не дотягнувся, а ти зміг дістати.
[Куплет 2]:
Я поцілую у відповідь на твої питання,
Бо знаю лиш одне - я у тебе остання.
А все інше зникне, наче бульбашки у ванні
Крім нас, бо ми у вимірі, що люди звуть коханням.
Коли навіть на відстані вистоїм,
Я вмию землю сльозами чистими!
На тому місті виросте істина,
[N.C.]
І зв'яже обіймами міцно нас.
[Приспів]:
По-перше, я в тебе по вуха востаннє,
По-друге, і першого мені достатньо.
Ти їхав до серця зламаними мостами,
Жоден не дотягнувся, а ти зміг дістати.
[Кода]: