Ідеш по вулиці: побиті доми,
і люди плачуть куди не гляди,
вже птахи давно сюди не літають,
дикі звірі звідси тікають.
Дитячі очі сповнені страху,
ніхто не знає що буде завтра,
і сонця тут чомусь немає,
лиш чорний дим все небо накриває.
Приспів:
Може вже досить,
біль серце розносить,
а спокій десь пропав назавжди,
та в чому вині ми?
та в чому вині ми!?
Лихо пройде, птахи заграють
і промінь буде десь за горами,
світло буде над головами,
а згадки у серці не сплять ночами.
Приспів:
Може вже досить,
біль серце розносить,
а спокій десь пропав назавжди,
та в чому вині ми?
та в чому вині ми!?