Вступление
Місто, премісто, прамісто моє
Стійбище людське з асфальту й бетону
Як там не буде, та все ж таки є
Той силует у вікні золотому
Як там не буде, та все ж таки є
Той силует у вікні золотому
Ось я проходжу, і ось я пройду.
Може, й навік, але справа не в тому —
Тільки б не танув, як тінь на льоду,
Той силует у вікні золотому
Тільки б не танув, як тінь на льоду,
Той силует у вікні золотому
Скільки душа прориває тенет
З моря і суші — додому, додому
Там, де у мене є той силует,
Той силует у вікні золотому
Там, де у мене є той силует,
Той силует у вікні золотому