[Куплет]:
В дитинстві циганочка мені
Нагадала, що, мовляв:
Як кохання я знайду -
То коханого і вб’ю.
Зради я не потерплю -
І розплата буде враз!
Не зі зла, та від образ -
Я його перетворю!
Іа-іа-іа-іа-іа-іа-іа!
[Куплет]:
Був милим, чесним, добрим він -
Та нащо зраду вчинив?
І тоді усе пішло -
Все, що вищала, збулось.
І себе не стримала -
Шерстю вкрилась голова!
Обернувся він ослом -
не пізнати вже його!
Іа-іа-іа-іа-іа-іа-іа!
[Приспів]:
Відьма я! Гей, відьма я!
Отака вже доля непроста моя.
Сила є - чарів сповна,
Та назавжди - приречена любов моя!
[Куплет]:
Так роз’їждаю на ослі -
Бо зоставсь він при мені.
Де я - він за мною вслід,
В кожнім куточку сидить.
Іноді дивлюся я -
І жалоба пробира,
Я його в полі пасла -
Бо тяжка моя вина.
Іа-іа-іа-іа-іа-іа-іа!
[Куплет]:
Я так хотіла, щоби він
Чоловіком знов ходив.
Та ні зілля, ні заклин -
Нічого не вийшло в нім.
Він копитом землю бив,
Горлопанив, хвіст крутив,
Бути хлопцем знову хотів -
А не схожим на скотів.
Іа-іа-іа-іа-іа-іа-іа!
[Приспів]:
Відьма я! Гей, відьма я!
Отака вже доля непроста моя.
Сила є - чарів сповна,
Та назавжди - приречена любов моя!
[Куплет]:
Як усвідомив любий мій,
Що навіки в тілі тім,
І ніколи не втече -
І зі мною він помре…
Щось він випив, щось він з’їв -
І від того й занемів.
Бідний мій, любий віслюк -
Не стерпів таких він мук...
Іа-іа-іа.
[Приспів]:
Відьма я! Гей, відьма я!
Отака вже доля непроста моя.
Сила є - чарів сповна,
Та назавжди - приречена любов моя!