У провінційному містечку
Було свято музика грала.
Але ось в радісному натовпі,
Виник зловісний лик скитальця.
Він йшов як ніби був один
Натовп його не помічав.
І якось дивно на нього
Дивилися місцеві собаки.
У чорному циліндрі,
У вбранні старому,
В місто на свято
Подорожній дуже спішав!
По горах пробирався
І посміхався,
Але камінь зірвався
У прірву з гірських вершин...
Був брудний плащ на ньому убраний,
Циліндр чорний зім'ятий в гармошку.
Собі під ноги він дивився,
А в кулаці стискав він маску.
Але хтось крикнув йому "Здоров!"
Повеселився б ти хоч трошки -
У такий веселий світлий день,
Як можна бути таким нещасним?
У чорному циліндрі,
У вбранні старому,
В місто на свято
Подорожній дуже спішав!
По горах пробирався
І посміхався,
Але камінь зірвався
У прірву з гірських вершин...
І подорожній підняв погляд
І злісним голосом відповів:
"Я всіх замучити був би рад
І від того я так не веселий
Я в масці рудої мавпи
На свято до вас потрапити мріяв,
Коли б не камінь окаянний,
Що мені на голову впав!"
У чорному циліндрі,
У вбранні старому,
В місто на свято
Подорожній дуже спішав!
По горах пробирався
І посміхався,
Але камінь зірвався
У прірву з гірських вершин...