Світало. Тихо диха
Між росами тіло.
Упале, заспале тіло душу білую гріло.
Над тілом зійшли вишні –
Не марило тіло –
Росою рясною тіло душу білую вмило.
Заспів:
Там – неба води,
Як світ променистий,
Світ прозорий, чистий –
Плід неба вроди.
Там сонце встало,
Там сонце сіло –
То всевишні бавили тіло.
Приспів:
Зітхай, востаннє зіграй,
Лірнику снів неземних.
Україною вишні
Кольору злив рясних.
Світало. Вигравало
Над росами тіло.
Красою ясною тіло душу вабило сміло.
Шляхами, під небесами,
Гуляючі мрії,
Як вії повії, як аркан у зайди на шиї.
Заспів:
Там – неба води,
Як світ променистий,
Світ прозорий, чистий –
Плід неба вроди.
Там сонце зійшло,
Там сонце сіло –
То всевишні бавили тіло.
Приспів.
Світало. Рівно диха
Блукаюче тіло.
Світання вітало, як арканом бавилось уміло.
А небо – сонця зливи –
Потоками било,
Красою рясною –
То всевишні бавили тіло.
Приспів. (2)