[Вступление]:
[Куплет 1]:
В ночі не спиться промокла під дощем заплакана цариця,
Номер набираєш - його підніме той, хто тебе не кохає!
І прийде час, коли не стане нас,
І все пройде, як сон, - твоя любов і ті слова, що я вдихаю знов і знов..
[Приспів]:
Квіти, що би ще раз дарував, - та ну!
Що б я ще раз довіряв, як дурак.
Я в любов повірив знов і потонув,
Я знов повівся на твою натуру.
[Куплет 2]:
А я дивлюсь, ще, напевне, пройдусь!
Де не будували правді сховищ, з ким правда - це не здобич!
Її в хованках знайду, я її відмию,
Де би, де сховав її..
Серед снігу білу знааайду!
Гірка, яка я знаю, дегустував сомельє як, я правду,
[N.C.]
А так далеко яяя йду!
Я її шукаю брехня теж очі колить просто не сьогодні,
Я її завжди впізнаю,
Навіть якщо ситуація на краю,
[N.C.]
Я брехню більше вже не вичисляю я просто - знаю!
І прийде час, коли не стане нас,
І все пройде, як сон, - твоя любов і ті слова, що я вдихаю знов і знов..
[Приспів]:
Квіти, що би ще раз дарував, - та ну!
Що б я ще раз довіряв, як дурак.
Я в любов повірив знов і потонув,
Я знов повівся на твою натуру.
Квіти, що би ще раз дарував, - та ну!
Що б я ще раз довіряв, як дурак.
Я в любов повірив знов і потонув,
Я знов повівся на твою натуру..