Вступление
[Приспів]:
Ми колись всі, напевно, підем, (Залишити би сліди!)
Нас, насправді, колись всіх не стане. (Підкажи куди іти..)
Я хотів обійняти людей, (Хай гримить із темноти!)
Та світити ми не перестанем.
[Куплет 1]:
Там, де я знайшов свої мудрості,
Там, де загубив всі байдужості.
Я так вірю, вірю в те, що, в те що всі повернуться додому,
Я так хочу бути там, де, де птахи не лякаються грому!
Навіть коли темно, знову накрило,
Знаю, ми - взаємно, ти - мої крила!
Ти - моє світло, віра і надія,
Любиш, знаю точно!
[Приспів]:
Ми колись всі, напевно, підем, (Залишити би сліди!)
Нас, насправді, колись всіх не стане. (Підкажи куди іти..)
Я хотів обійняти людей, (Хай гримить із темноти!)
Та світити ми не перестанем.
[Куплет 2]:
Всі впізнаєм ту мить, що остання,
І все життя перед очима буде, пам'ятай!
Відповіді усі уже маю,
Але самі себе часто не чуєм..
А хто казав тобі, що спогад має проявлятись?
А може краще цей момент в моменті проживати?
А хто казав тобі, що бездіяння без оплати?
Am N.C.
А хто казав, що майбутнє і минуле - брати?
[Приспів]:
Ми колись всі, напевно, підем, (Залишити би сліди!)
Нас, насправді, колись всіх не стане. (Підкажи куди іти..)
Я хотів обійняти людей, (Хай гримить із темноти!)
Та світити ми не перестанем. (не перестанем!)