Вступление
[Приспів]:
Запах твого волосся тримає ці спогади,
Наче ранкові роси сльози твої висохнуть по обіді.
Я відпускаю в небо все, що тримала на самоті,
Знаєш, мені не треба,
Нічого лиш будь у мені завжди.
Запах твого волосся тримає ці спогади,
Наче ранкові роси сльози твої висохнуть по обіді.
Я відпускаю в небо все, що тримала на самоті,
Знаєш, мені не треба,
Нічого лиш будь у мені завжди.
[Куплет 1]:
Знову шумить листопад я крізь вікно дивлюся на тебе,
Квітами зорепад вітер вплітає коси у небо.
В очі твої дивлюсь там непроглядна, далека мрія,
Поворухнутись боюсь, щоб не порушити спокій вразливий..
[Приспів]:
Запах твого волосся тримає ці спогади,
Наче ранкові роси сльози твої висохнуть по обіді.
Я відпускаю в небо все, що тримала на самоті,
Знаєш, мені не треба,
Нічого лиш будь у мені завжди.
Запах твого волосся тримає ці спогади,
Наче ранкові роси сльози твої висохнуть по обіді.
Я відпускаю в небо все, що тримала на самоті,
Знаєш, мені не треба,
Нічого лиш будь у мені завжди.
[Кода]:
Наші сповільняться рухи твої самотні обіймах любові,
Тишу наповнюють звуки серце прискорює рух мимоволі.
В твоїх очах тону, в них розчиняються залишки болю,
N.C.
Не варто вже більше нічого на світі тільки би ще раз напитись тобою..