[Вступление]:
[Приспів]:
Ми, як хвилі, які не знають,
Свого початку, свого кінця.
Обіцяй, коли накриє, коли ми зникнем,
[N.C.]
Не забувати риси мого лиця..
[Куплет 1]:
Хвиля змиває пісок, та він повертається знову на берег,
Так душі повернуться наші до свого початку зoгідно езотерик.
Я буду назавжди на твоїй хвилі, на твоїй радіостанції,
Щоб, коли ми будемо там впізнати тебе по рідній вібрації..
[Приспів]:
Ми, як хвилі, які не знають,
Свого початку, свого кінця.
Обіцяй, коли накриє, коли ми зникнем,
Не забувати риси мого лиця..
[Куплет 2]:
Сьогодні я знову проспала в під'їзді дим сусідських цигарок,
Замість сніданку - нотації мами, Мам, я запізнююсь на урок!
Я часто ненавиджу школу, та більше за все я боюся забуття,
[N.C.]
Бо, пізно чи рано всі люди стануть, випускниками школи життя.
[Бридж]:
Хвилями!
Наші душі лижуть сушу, як голодні.. (як голодні!)
Ми на мить, станем хвилями, (станем хвилями й розчинемось в безодні..)
[N.C.]
Й розчинемось в безодні..
[Приспів]:
Ми, як хвилі, які не знають,
Свого початку, свого кінця.
Обіцяй, коли накриє, коли ми зникнем,
Не забувати риси мого лиця..
Ми, як хвилі, які не знають,
Свого початку, свого кінця.
Обіцяй, коли накриє, коли ми зникнем,
Не забувати риси мого лиця..
[Кода]:
Ми краплі в океані,
Молекули в краплинках,
І ми від солі п'яні плачем сіллю, поки плинем..
Крок вправо, крок уліво,
Хіба це так важливо?
Коли нас спалить сонце,
Я лиш випаду, як злива..