Вступление
Після літніх теплих гроз
За пожовклим листям вирій
Не забуду сотні поз
Що з тобою люба вивчив
Ми не їздили на море
Ціле літо в моїм ліжку
Ні на Світязь, ні у гори
Ми кохались в голос нишком
Скільки б світ не давав мені шансів
Попа твоя буде завжди здаватися рідним
На якому хвилі буднів від свят
F(V) E(IV) D#(III) F(V)
маршрутка, проспект воля, не виходь - присядь
Після всіх наших ночей
О, коли зривався голос
В голові твої слова
Ти, ти не виправний Колос
Скоро буде 25
Мої очі як в 15
В мене мало пропозицій
Можем просто пої
Ти сьогодні дуже злишся
Моя люба маєш право
Я забув як тебе звати
Не, не, не найкращі справи
Скоро прийдуть снігопади
Ти не будеш більше критись
У моїм затишнім ліжку
Можна цілу вічність грітися