Звикнути важко до болю у скронях,
Втримати тепло у холодних долонях,
Я знаю про ціну свого життя і власних слів,
Як добре що хоч хтось мене хоч трохи зрозумів.
Ви можете читати між словами та рядками,
В листах своїх ділитися чужими почуттями,
І тисячі хвилин шукати щастя в пустоті,
В великому коханні чи в безглуздому житті.
Сміюся до сліз…..
Плачу до сміху……
Сміюся до сліз…..
Плачу до сміху……(2)
Вивчити важко де свій, де чужий,
Хоч сам не збагнув ще, хто ти такий,
У тебе є світло і стежка в тунелі,
Та важко знайти ці омріяні двері.
Ви бачили мене і мали змогу мене чути,
Ви дотиком очей могли мене в собі відчути,
Чому ми такі різні і між нами стільки стін,
Невже ви так злякались руйнівних солодких
змін??!
Сміюся до сліз…..
Плачу до сміху……
Сміюся до сліз…..
Плачу до сміху……(2)