Вступление: | | |
Холод морського прибою серед зруйнованих кранів
Укутав причали портів зграэю білих туманів.
Холодні бризки омоють бетонну колонну,
Мені не вернуться уже із цього полону!
Надії немає, вже порвані ранішні стяги.
Я як-би під товщей води, але сповнений спраги!
Холодною ніччу шепчу небесам: "хватить болі".
Я вигнанний з міста за те, що не вирізав волі!
Проигрыш: | | |
Я не хотів строїти марево щастя на ненависті,
Я не повівся на повні брехні новини!
Кривава війна, померщі браття, траурні почесті:
За цим захована справжня сутність людини!
Я бачив солярну символіку в місті
І як вогонь пожирає людей.
Занадто багато приводів к пісні!
Любов убита в багнюці ідей...
Завершение: | | |