Уся пiсня:
Її кімната пуста, в бетоні заплющені очі
Вона не співає пісень, хоча пише їх щоночі
У вазонах лише роса, мріють в полум'я зорі
Вона марить у снах, долоні ніколи не холодні
Боже, яка ти божевільна
Вільна, вільна, вільна вона
Вона пише мені листи, вона пише листи до моря
Та конверти завжди порожні
Листоноші немає вдома
Я не можу їй відповісти, вона пише на невідомій мові
Та я серцем відчуваю в тих словах до болю знайоме
Боже, яка ти божевільна
Вільна, вільна, вільна вона
Мені шкода її очей, вона пише лише на дотик
Але знає значно більше, знаю лиш одне її квітка - котик
Мені шкода її долонь, вона мастить їх у чорнило,
Та я за неї спокійний, вона має чарівне сонячне мило
Боже, яка ти божевільна
Вільна, вільна, вільна вона
Боже, яка ти божевільна
Вільна, вільна, вільна вона