Вступление
Розпустили кучері дівчата,
Ще й підвели брови для краси.
Тільки ти роби, як вчила мати,
Не обрізуй русої коси.
Тільки ти роби, як вчила мати,
Не обрізуй русої коси.
Хай вона росте густа та пишна
Чорнобровим хлопцям на біду.
Я ж тобі, моя чарівна вишне,
Сам троянди в коси заплету.
Я ж тобі, моя чарівна вишне,
Сам троянди в коси заплету.
Приспів:
Плач, кохана, плач, тебе я розлюбив,
А може я тебе ніколи не любив.
Плач, кохана, плач, тебе я розлюбив,
А може я тебе ніколи не любив.
Стану рано вранці до схід сонця,
Назбираю квітів запашних.
Що є краще за дівочі коси,
Ще й троянди вплетені у них.
Що є краще за дівочі коси,
Ще й троянди вплетені у них.
Кажуть, всі дівчата однакові,
Та одна у сни мої ввійшла, -
Полонила серце юнакові,
А ключі від свого не дала.
Полонила серце юнакові,
А ключі від свого не дала.
Приспів:
Плач, кохана, плач, тебе я розлюбив,
А може я тебе ніколи не любив.
Плач, кохана, плач, тебе я розлюбив,
А може я тебе ніколи не любив.
Як настане день твого весілля,
Ти розпустиш коси чарівні,
Ой яка ж ти гарна, моя мила,
В косах ти сподобалась мені.
Ой яка ж ти гарна, моя мила,
В косах ти сподобалась мені.
Приспів:
Плач, кохана, плач, тебе я розлюбив,
А може я тебе ніколи не любив.
Плач, кохана, плач, тебе я розлюбив,
А може я тебе ніколи не любив.