[Вступление]:
[Куплет 1]:
А може знову полюбив та ну,
Я бачу твої очі знову в них тону,
Співаю про кохання але в пів тону,
Я знаю які ризики що на кону коли так люблю.
А чи довіритись тобі як віре сонцю горизонт,
І ця пісня для тебе слухай ніжний баритон.
І на підʼїзді потяг твій що розтрясе перон,
Вітром знесе пелюстки що для тебе був троянд бутон.
[Приспів]:
Розтопи, як Кай і Герда серце з льоду але розтопи!
Від мене візьми що завгодно і дай простоти,
Я буду завжди світлом лиш для тебе якщо так боїшся темноти.
А ти серце моє розтопи!
Як Кай і Герда серце з льоду,= але розтопи!
Від мене візьми що завгодно і дай простоти,
Я буду завжди світлом лиш для тебе якщо так боїшся темноти.
[Куплет 2]:
Холодна осінь присипає сумом розбиті серця,
А я в дорозі до кохання не бачу кінця.
І на морозі далі йтиму тобі обіцяв,
І не зібʼють мене з дороги дощ чи запахи свинця.
Ми з тобою наче птахи які боялись неба,
Щоб літати високо то нам і крил не треба.
Ти замріяна у хмарах ну, а я душа поета,
І доки ти не поруч я не напишу сонети.
І вже на весну потепліє смуток забере зима,
Я стану на коліно серце тремтить як струна.
І ми під пальмами десь там де тихий океан,
[N.C.]
Вдягну тобі обручку поміж пелюстків троянд..
[Приспів]:
Розтопи, як Кай і Герда серце з льоду але розтопи!
Від мене візьми що завгодно і дай простоти,
Я буду завжди світлом лиш для тебе якщо так боїшся темноти.
А ти серце моє розтопи!
Як Кай і Герда серце з льоду,= але розтопи!
Від мене візьми що завгодно і дай простоти,
Я буду завжди світлом лиш для тебе якщо так боїшся темноти.
[Кода]: x2