Зима, зима, зима, зима.
Зняла мої ручні гальма.
Чимось біле літо вбила.
Зима, зима, зима, зима.
Звела, зараза, з розума.
І не шкода голольода.
Я з ними, зими, зими.
По парадних стигли ми,
Невідомими, стали ми знайомими.
Довелося ще раз
Її бачити прикрас.
Біла кома на моїх балконах.
Припев:
Питаю я, як тепер відшукати себе.
Питаю я, де того, що було вже не буде.
Ти визначи час, ніколи, а може ще раз.
Невдовзі зима занесе все, що так зігрівало нас.
Холодний, модний, водний тік.
Від неї біг, до тебе втік.
Кучугури, так як ти не журять.
М’яка, мов пір’я, і легка
Одвічна матиматика.
Врахувала, щоб тепла не стало.
Зима, зима, зима, зима.
Моя кохана і кума.
Приспали, не забули ми, білі впали килими.
Зима, зима, зима, зима.
Звела, зараза, з розума.
Біла кома на моїх балконах.
Припев - 2 раза