Вступление
[Verse 1]
Разом заспіваймо, на всі голоси,
Хай слухають гори важкої журби.
Трембіти сумної хай голос луна,
Як вбитої пісні обірвалась струна
[Chorus]
Дозволь схилити небо до Карпат,
А зорями оплакати могилу.
Ні, ти не вмер, бо сильний не вмира,
Ти в пам'яті живеш і брат, і сину!
Дозволь схилити небо до Карпат,
А зорями оплакати могилу.
Ні, ти не вмер, бо сильний не вмира,
Ти в пам'яті живеш і брат, і сину!
[Verse 2]
Коли народились у мами сини,
Тривожить їх думка — не було б війни.
Щоб доля гірка не дісталася сину,
Щоб горе тяжке не зборило родину.
[Chorus]
Коли синів хоронять матері,
Погасне сонце на усій землі.
І знов за правду схаменися, світе,
Допоки нам усім ще сонце світить.
Коли синів хоронять матері,
Погасне сонце на усій землі.
І знов за правду схаменися, світе,
Допоки нам усім ще сонце світить.
[Interlude]
[Verse 3]
Тебе не вбито, друже, ти живий!
Усмішку твою бачу в ніжних квітах.
Твій гордий дух я чую в клекоті орла,
Гуцульску щиру вдачу у цимбалах і трембітах.
[Chorus]
Дозволь схилити небо до Карпат,
А зорями оплакати могилу.
Ні, ти не вмер, бо сильний не вмира,
Ти в пам'яті живеш і брат, і сину!
Дозволь схилити небо до Карпат,
А зорями оплакати могилу.
Ні, ти не вмер, бо сильний не вмира,
Ти в пам'яті живеш
Ти в пам'яті живеш, брате, і сину!