Вступ: }x2
Давно вже наче не болить
Адже час гоїть рани
Розтануть спогади в ту мить
Коли мене не стане
Коли скрізь камінь проросте
Розквітне ніжна квітка
Наповнить змістом мої сни
Чи я до цього звикну?
Я йду до неї, долаючи милі
В скронях біль, пил на очах
Мов птах, зі скелі
С
Впаду я вниз на поле троянд
Ну що б здавалося з того,
Що більше йти не можу?
І що з того, що кожну ніч
Знов бачу сни тривожні?
Знов бачу поле в далені
Що полумяно квітне
Там серед квітів я впаду
І що є сили крикну….
Я йду до неї, долаючи милі
В скронях біль, пил на очах
Мов птах, зі скелі
С
Впаду я вниз на поле троянд
Хоч не можу йти
С
Та роблю ще я крок
Я дійшов, я зміг
Лине крик до зірок
Я йду до неї, долаючи милі
В скронях біль, пил на очах
Мов птах, зі скелі
Впаду я вниз на поле троянд